Дзвінок дзвенить. В життя випроводжає
Дітей своїх, найстарший в школі клас.
А в Україні в нас війна палає…
Такий сьогодні неспокійний час…
Таке життя, що нічому радіти,
Бо гинуть люди… Руйнування, смерть…
Та школу закінчили наші діти,
Й жагою до життя налиті вщерть.
У них є мрії, в них свої дороги
І власне майбуття, своє у них.
І кожного в житті ждуть перемоги,
Тривоги іноді і добрий сміх.
Війна не вічна… Все ж колись скінчиться,
Митарствам нашим вже прийде кінець.
А зірка щастя в небі заіскриться
І прийде щастя до людських сердець.
Тож будьте всі щасливі і крилаті,
Хай мрії здійсняться у кожного із вас.
Душею будьте світлі і багаті,
Не дивлячись на цей воєнний час.
Любіть життя й усе навколо себе,
І доброту несіть в своїх серцях.
Хай буде чисте й мирне наше небо
Сьогодні, завтра і в усіх віках.