Хай сонечко нам землю зігріває

Щось холодно… Коли тепло те буде?
Вже квітень до свого кінця іде.
Та не натішились теплом ще люди,
А ніч морози до воріт веде.
Встаєш, а навкруги усе біліє,
Мороз побив листочки й пелюстки.
І вітер льодяний повсюди віє,
І впали ниць простуджені квітки…
А в небі хмари чорні-чорні, люті
Повзуть собі на весняну красу.
Стоять дерева холодом закуті,
Мороз на сніг перетворив росу…
І дуже шкода, що тепла немає,
Бо бджілки не летять на квіточки.
А от уже і вишня розквітає,
І вишеньок чекають діточки…
Чого до нас той холод повертає?
Нехай відступить, хай тепло іде!
Хай сонечко нам землю зігріває
І за собою радість приведе!