Поглянь у небо! Хмари насувають,
А тільки-но там синява цвіла.
А зараз сірістю на небо наповзають,
Ховають нашу Землю від тепла,
Що сонечко так щедро посилало
І дарувало радість і красу.
То ж подивися — в небі хмар чимало,
То ж небагато до дощу часу…
І дощ піде, потоками поллється,
То ж треба нам сховатися у дім.
А от і вітер вже у вікна рветься,
Та ми зачинимо всі вікна в нім.