Ходи, дитинко, у прекрасну казку!
Я поведу тебе, де диво є.
Де сонце шле в долоньки щиру ласку
І де веселка завжди воду п’є.
Де шепчуть трави і співають бджілки,
Де квіти ледве втримують росу.
Де чути голос скрипки і сопілки…
Ти там побачиш чарівну красу.
Ти там почуєш трелі солов’їні,
Там про любов і добрість всі пісні.
Гаї всі заворожені, чарівні,
Світанки чисті, світлі і ясні…
Високе небо, гарне волошкове
І в ньому сонце щире виграє.
А на Землі життя в людей чудове,
Бо там любов та мир, і щастя є!
Ходи, дитино, в чарівну природу,
Вона насправді краща над усе!
Дарує нам свою красу й свободу,
І доброту в людські серця несе.