Холодний вітер лист зрива осінній,
Кружляє і підносить в небеса.
В осіннім небі холод синій-синій,
А всюди золото, чарівність і краса.
А вітер ні на мить не затихає,
Танцює і в трубі пічній гуде.
Несеться, грається, летить і завиває,
Танок останній з листячком веде.
І раптом стих… Стомивсь чи надоїло?
Тихенько стало всюди на землі.
І зразу сонце узялось за діло,
Теплом зігріло квіточки малі.
А вітер відпочив собі на гіллі,
На сонечку погрівся у теплі
Та й полетів гуляти у довкіллі,
В садах, у полі і по всій землі…