От вранці холодно, а мрієш про тепло
Тож курточку не хочеться вдягати.
Бо ще ж тепленько звечора було,
А зараз холодок повзе до хати.
Тож вранці вже не видно комашні,
Не хочуть з теплих нірок виповзати.
Світанки прохолодні і сумні,
І дощик починає накрапати.
Мінлива осінь, але чарівна,
Бо кожен день нове щось посилає.
То радісна, а то сумна вона,
І наперед не можна угадати.
Хоч жовтень, а зелені ще сади,
Дерева хочуть в зелені стояти.
Схилились пишні верби до води,
Не хочуть лист на золото міняти.
Та холодок до нас усе ж іде.
Тож дні коротші. Стали довші ночі.
І не співає пташечка ніде,
І айстра більше вже цвісти не хоче.