Хоч осінь до кінця вже добігає

Осіннє диво! Золото повсюди
Й красива казка, просто дивина!
Побути хочуть на природі люди,
Бо ж гарно як! Природа чарівна.
Вона нам радість і красу дарує,
Та кольори, і неба глибину…
Усіх приваблює, вражає і дивує,
Та створює картину чарівну.
І люди вражені, як не радіти!
Дуби червоні, клени золоті…
Збирають листя кольорове діти
І з них плетуть віночки непрості
Й букети гарні різнокольорові.
Й щасливі всі, і радістю цвітуть!
Осінні квіти гарні, пречудові
Ще зараз дружно по землі ростуть.
Хоч осінь до кінця вже добігає,
Та все ще повно квітів у дворі.
І хоч дощами часто накрапає,
Та, коли гляне сонечко вгорі,
То радісно, бо загадка повсюди,
В природі несказанна дивина.
Тому ідуть завжди в природу люди,
Щоб все пізнати й вивчити до дна.