Чого нічні метелики й комахи
Летять на світло? — Згинуть бідолахи!
Прозорі ніжні крильця обпечуть
І від вогню жаркого не втечуть…

У темних закутках без світла народились,
Літали в темноті і веселились.
Їм темінь — матір рідна і стихія,
І нічка темна радує й леліє.

Чого ж на світло вогнища летіти,
Щоб раз побачити і в тім вогні згоріти?
А світло радує, а світло притягає.
А що згорять, — душа про те й не знає.

До тих комашок схожі чимось люди.
Хоч раз побачити, а там вже будь що буде!
До світла атомного теж собі летять,
А в світлі тім, можливо, теж згорять?