Зима у нас казковою буває,
Як снігу цілі гори намете.
Або коли хурделиця гуляє,
Чи все освітить сонце золоте.
Або, коли лапатий сніг кружляє,
Чи зачароване у інеї усе…
Як від морозу лід на річці сяє,
А вітерець мелодію несе…
Вона й картини вміє малювати,
Всі дивовижні, просто чарівні,
Дороги білим снігом засипати,
Мости на ріках зводити міцні…
Їй все під силу! Все вона уміє
А іноді і радість додає.
Чарівністю своєю сум розвіє
Й бадьорості багато в неї є!
Та все ж не хочеться, щоб ще гуляла
І довгою ота зима була.
Всім хочеться, щоб вже весна настала
Й тепло, та сонце, й радість принесла!