З любов’ю в серці на Землі прожити,
З любов’ю завжди по землі іти.
Свою роботу і дітей любити,
Учити та учитися й рости.
Це дуже просто і завжди цікаво,
Летіти у любові на крилі.
Бо ж ми живемо не заради слави,
А задля щастя на своїй землі.
Яка там слава? В школі лише діти,
Натхнення, праця і бажання є.
І хоч не завжди можна порадіти,
Та тут знаходить кожен щось своє
І йде до школи, як же по-другому?
Дітей зростити треба всіх людьми
Не дати впасти на шляху крутому…
Хто ж зробить краще це, якщо не ми?