Це ж наші діти

Я хочу так, щоб все було, як треба,
Щоб люди небайдужими були,
Щоб сяяло над нами мирне небо,
А діти всі хороші в світ ішли
Та мудрими, і добрими зростали,
І бачили мету в своїм житті,
Щоб власну зірку з неба діставали,
А не блукали десь у забутті,
Шукаючи свій шлях, а мали крила,
Й до мрій летіли і висот сягли.
Щоб зірка щастя їм завжди світила
І щоб вони у радості жили.
Тому їх треба в доброті ростити,
У строгості, в любові і в теплі.
Й до праці із маленьких літ привчити,
Бо це важливо дуже на Землі.
Щоб мати все, то треба працювати,
Учитись день при дні аж до кінця.
Та у характері сталевий стрижень мати
І добротою повнити серця.
Хоч нелегка ця справа — виховання:
Терпіння вимагає і труда…
Постійної тривоги, хвилювання…
Тоді мине нас горе і біда.
Це ж наші діти, рідні наші діти,
Найвищий смисл у кожного в житті.
Тому їх треба мудро вчити жити —
У праці, честі, світлі й доброті.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна