А от і жовтень. Якось непомітно
Прийшов вночі і за вікном стоїть
І поглядає сонечком привітно,
І це така казкова, гарна мить.
Хоч прохолода добре пробирає,
Та сонце починає гріти нас.
Це жовтень вже розбіг свій починає,
Бо це настав для нього гарний час.
Він до кінця дерева пофарбує,
Усі останні квіти доцвітуть.
А нам помилуватись пропонує
Пейзажами, що всім красу несуть.
Краса й насправді просто дивовижна,
Неначе казка ось прийшла у світ.
Вона чарівна, незбагненна й ніжна,
Несе для нас усіх останній цвіт.