Найбільше щастя для людини — жити!
А світ чарівний — в ньому є краса!
Лиш встало сонце землю освітити —
І заблищала перлами роса…
І срібло засвітилося довкола,
Та потяглось до сонечка усе.
А квітів, квітів — аж за виднокола…
Вітрець осінній аромат несе…
Це листопад прийшов до нас у пору.
Він зніме листя й з вітром понесе…
Але поглянь на мить у небо, вгору —
Воно нам чисту-чисту синь несе
І закликає просто політати,
Піднятись ввись у мрії на крилі
Чи на землі тихенько споглядати,
Як відлітають в небі журавлі…
І захопитись, впитися красою
Й прекрасною хвилиною буття…
Запам’ятати й понести з собою
Це диво й чари світу в майбуття.