Надія Красоткіна

А—Я

Це листопад

А сонце не проглянуло ні разу
За цілий день. Похмуро скрізь було.
Ще зночі небо затягло відразу,
Хоч не скажу, що холодно було.
А от без сонця хмуро, як на лихо.
І радості поменшало в дворі.
Хоча й безвітряно і дуже тихо,
Але немає сонечка вгорі,
Тому і сумно. От уже й темніє…
Й не розбереш, чи був той день, чи ні.
А от із хмари дощик дрібно сіє,
Від того ще сумніш стає мені.
Ще п’ята вечора, а темнота і нічка.
І жовто блимають вечірні ліхтарі…
Верба вже гола й зовсім чорна річка,
Й важезна мокра хмара угорі…
Для листопада — це так характерно…
А в грудні ще коротші стануть дні.
Й тепла маленька кількість… Ні, мізерна…
А дні похмурі будуть і сумні.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна

Відгуки
Коментарі Cackle