Осінній ранок. Пасмурно й тихенько
І прохолода дише звідусіль.
Ще й дощик накрапає помаленько…
Це осінь вже прийшла до міст і сіл.
І трохи сумно, бо тепла немає,
Повсюди хмари, сонечка ніде…
І вітер в листі жовтому зітхає
Свою розмову з соснами веде.
То зазвучать там шумові оркестри,
Й злетять у небо звуки чарівні.
Й доземно вклониться вітрець-маестро,
Полинуть враз мелодії сумні.
І розтривожать, зачарують душу,
Заполонять красою всі серця.
Люблю цю пору. І признатись мушу,
Ішла б по осені без краю і кінця.