Надія Красоткіна

А—Я

Це осінь людям щастя посилає

Який сьогодні ранок променистий!
Так гарно всюди, сонечко вгорі…
А в небі синьо-синьо, чисто-чисто
І повно квітів різних у дворі!
Це осінь людям щастя посилає,
Щоб не тужили — в радості жили!
Вона квітками душу воскрешає,
Щоб ми усі щасливими були.
Щоб ми любили все навколо себе:
Травичку й квіти, вранішню росу,
І дощ рясний, і веселкове небо,
І цю осінню чарівну красу.
Щоб ми пройшлися по опалім листі,
Відчули шепіт листя й вітерцю.
Побачили калину у намисті,
Й запам’ятали всі картину цю,
Яскравий спогад у душі лишили,
Бо зовсім скоро прийдуть холоди…
Щоб рідну землю над усе любили
Й не знали у житті своїм біди.
А осінь тихо листячко скидає,
Між квітами чудовими іде…
Вона усім нам щастя посилає,
Та зовсім скоро зиму приведе.