Життя складне. У нім всього буває:
І радість, й сльози, щастя і біда.
Нещадно доля іноді шмагає,
І випадаєш часом із гнізда,
То ж боляче і страшно, як невдача.
Бо щось не так і втрачене тепло.
І рветься ввись душа твоя гаряча...
А як зробить, щоб добре все було?
Здається, що і виходу немає,
Усе пропало, рушиться усе…
Безвихідь всюди, серденько ридає,
Ріка життя тебе у вир несе.
Та раптом серед хаосу мирського,
Чиясь рука торкнулася руки…
І ти на хвилі щастя гомінкого,
І ти піднявся слову завдяки,
Бо хтось тобі сказав всього лиш слово,
І руку щиро простягнув тобі…
І небо усміхнулось веселково,
Немає місця горю і журбі…
Це так важливо всім допомагати,
І мимо не пройти, коли біда.
Це треба назавжди запам’ятати,
Якою б не була твоя хода.
Бо у житті, як на широкій ниві,
Всього буває: світла і пітьми.
Колись ми горді, раді і щасливі,
А іноді — усе втрачаєм ми…
Тому підтримка всім завжди важлива
І милосердя, щедрість, доброта…
Бо доля гонорова і мінлива,
А добрість і любов — свята…