Кріпиться лютий. Крутить і лютує,
Сніжком легеньким засипає все.
Холодним вітерцем частенько дує
І різні несподіванки несе.
Але весна уже не за горами,
Вона ось поруч, квітами цвіте.
Частіше голубінь вгорі над нами
І щире-щире сонце золоте.
Тож гладить квітку промінець охоче
Й летить до квітки перша комашня.
І птаство повернутися вже хоче,
А світла більшає у нас щодня.
Частіше зранку сонечко тепленьке
Й небесна голубінь така ясна.
А поле від підсніжників біленьке…
Всі добре знають — це іде весна.
А лютого лишилась половина,
І часу плин не стримати йому.
Стає чарівнішою кожна днина,
Здолає сонце холод і пітьму.