Поглянеш в небо — там краса безмежна,
То, мов волошки зацвіли у нім…
Така природи світла і бентежна
Й свобода завжди в небі голубім.
Природа — диво! І вона вражає,
Захоплює… Чудес багато в ній!
А стільки радості вона в собі ховає,
Лиш зупинись, хвилиночку постій,
Помрій і подивись в чарівне небо…
Нема йому кінця, лиш голубінь…
І чарівна краса навколо тебе,
А зараз справжня казка і теплінь.
Це літечко! Садочки обважніли,
Багато груш і яблук у садках.
Та в вирій ще пташки не полетіли,
Вони стрибають вміло по гілках
І ставлять на крило пташат сміливо,
Бо як же скоро час для всіх летить…
Пора прийде і станеться це диво —
Птахи у небо здіймуться за мить
І полетять… І вже не буде літа,
Для іншої пори настане час…
Та буде ще земля теплом зігріта
І осінь золота прийде до нас.
Та поки літо — щастя, насолода,
І так багато радості й пісень.
Ці розкоші дарує нам природа
Вночі і вранці, кожен божий день.