Цінуймо завжди рідне і своє,
Нажите людством цілими віками.
У тому наша сила й мудрість є,
Й поєднане в нас з вірою, зірками
Та мріями, що нас у світ вели,
І правдою, що нами керувала.
Та стежечками, по яких ми йшли,
І волею, яка нас гартувала.
Вся наша мудрість у прислів’ях є,
В билинах, притчах, у піснях і в казці,
В загадках, що ховають щось своє,
В легендах дивних, в колисковій ласці…
До джерела вертаймося свого,
Що завжди нас так щедро напувало.
Тож не цураймось рідного, свого,
Воно нам силу в боротьбі давало.
Вертаймося до свого джерела.
Воно ще є, ще з глибини пульсує…
До мудрості, що нас в віках вела,
До щирості, якої так бракує…