Чарівна осінь ходить гаєм,
Фарбує все у дивний цвіт.
А ліс такі відтінки має...
Став дивовижний білий світ.
А осінь походжає в полі —
Готове поле спочивать.
І затихає все поволі,
Ще тільки коники свірчать.
Навперебій свірчать до ночі,
Бо вже нема кому співать.
Та й сонечко спочити хоче
Й за річку йде лягати спать.
Повсюди тиша розпливлася,
Став набагато менший день.
Це диво-осінь узялася
Міняти дивосвіт щодень.