Чарівне літо гарно як буяє,
Повсюди квіти — диво-дивина!
А як тепленько сонце пригріває,
У небі неповторна глибина
І синява, аж серце завмирає,
Та дивні аромати і п’янкі.
А спів пташиний як в лісах лунає…
І всі серця закохані й палкі.
Це літечко чарівне і натхненне!
Природа в розквіті, всім щастя роздає.
Це щастя справді, дивне, незбагненне —
У кожнім серці радість світла є.
Яке ж це диво в цьому світі жити,
І дивуватись, бачити красу.
І просто в дивосвіт ясний летіти,
На кришталеву, райдужну росу…
І тішитись життям — це так чудово!
І кольорами, звуками всіма…
Та жити гарно, мудро, світанково…
Нічого кращого на цій Землі нема…