Чарівні в нас світанки в Україні
І тихі ночі в нас колись були.
Тепер війна й нема життя людині,
Бо вороги до нас у край прийшли.
І нищать підло всі міста і села,
Лікарні, школи, навіть дитсадки…
І сіють страх. Картина невесела…
Та москалі такі в усі віки.
То голодом в тридцяті нас морили,
То виселяли з рідної землі,
Копали нам усім вони могили
У кожнім місті, в кожному селі.
А ми з землі, як квіти проростали,
Ми маками чарівними цвіли.
Й сьогодні у строю єдинім встали,
І разом проти ворога пішли.
У нас не можна волю відібрати,
Бо незалежність, воля в нас в крові!
Орду із України будем гнати,
Допоки дихаєм, поки живі.
Щоб серпанкові ранки зустрічати
І ночі тихі знову в нас були…
Щоб колискову діточкам співати
Щоб в мирі й щасті ми усі жили.