Надія Красоткіна

А—Я

Час дуже-дуже швидко пролітає

Час дуже-дуже швидко пролітає.
Не йде він, не біжить і не пливе.
А він летить й велику швидкість має,
З собою забирає все живе…
От лиш жило, а вже, дивись, й немає…
А так же гарно пахло і цвіло.
Й людина також швидко одцвітає,
У простір віддає свій цвіт й тепло.
Ось молода, красива, повна сили,
Їй по плечу підйоми і путі…
А вже сьогодні спущені вітрила,
Це так природно в нашому житті…
Ще мить тому хтось був господар долі,
Всього лиш мить, а сили вже не ті…
Тепер уже, немов билинка в полі,
Лиш спогади лишились у житті.
А час летить. Все дуже швидкоплинно
Міняється… І як це зупинить?
Тож час кудись несе усіх невпинно…
І на Землі людина лише мить…
Тож треба насолоджуватись й жити
В гармонії з природою й людьми…
І серденьком усім цей світ любити,
Бо лише мить якусь живемо ми.

Відгуки
Коментарі Cackle