Надія Красоткіна

А—Я

Часи не ті

Мабуть писати треба про сьогодні,
Бо в нашім краю Бог зна що твориться.
То щось страшне було напередодні,
То щось погане діється в столиці.
І в кожнім місті хтось когось вбиває,
І між людьми тепер немає миру…
Країну влада ворогам зливає
І остаточно втратила довіру.
То щось горить, в пожежі гинуть люди,
То ДТП страшенні на дорозі…
Насилля і розбій уже повсюди,
І от зима ще стала на порозі…
Повсюди ллються цілі ріки бруду,
І один одного бажають всі втопити.
А я про це не хочу і не буду,
В розумному суспільстві хочу жити…
Я хочу миру, спокою і ласки,
Та щоб любов нас щиро пригортала.
Я хочу світлої і чарівної казки,
Чого сьогодні в нас її так мало?
Хіба так важко добре щось сказати?
І усміхнутись лагідно і щиро,
Людині руку просто так подати
Та побажати радості і миру?
Хіба то важко з добротою жити?
Колись для нас добро було природне.
Ми вміли так привітно говорити…
Чого так важко стало все сьогодні?

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна

Відгуки
Коментарі Cackle