Частіше, мами, діток пригортайте,
Цілуйте їх, вони такі малі…
Казки і вірші з дітками читайте,
Про мир і щастя на святій землі.
Бо йде війна і дітям дуже страшно,
Жахливо і дорослим в час війни.
Біда до нас усіх прийшла невчасно,
Та ми дорослі і малі вони…
Війна страшна на Україну впала,
А всі ми мріяли про гарні літні дні.
Та нас усіх біда страшна спіткала…
Співає вітер тут сумні пісні…
Дорослі гинуть і маленькі діти,
Але за що? Пояснить хтось мені?
Це замість того, щоб усім радіти,
Все гине і палає у вогні…
Не чути вже пташок пісенну гаму,
Бо глушать вибухи всі ті пісні.
І на очах дітей вбивають маму,
Настали для усіх пекельні дні…
Тому частіше діток пригортайте,
Хоч ми тепер усі вже на межі…
Любіть дітей, цілуйте, обнімайте,
Вони усі нам рідні, не чужі…