Через віконце сонце пригріває,
Та й надворі тепліше вже стає.
Хоч лютий ще — зима у нас триває,
Та на весну уже надія є.
І я щаслива, бо в душі весніє,
З-під снігу квіти кожен день живі.
І оживає з квітами надія,
І плани ми будуємо нові…
Поглянеш в небо, а воно синіє
І нас привітно у політ зове.
А кожен ранок радістю ясніє,
Й дарує гарне враження нове.
Й світанок починається раніше,
Тож день побільшав і довкіл краса.
І квіти проростають сміливіше,
З’являються ще й інші чудеса…
І я щаслива — скоро завесніє
І розіллється по землі тепло.
І все навколо оживе, зрадіє…
Зима мине, неначе й не було!