Вітер стих і якось дуже тихо стало,
То підходить вечір до мого вікна.
Все за день стомилось та позамовкало,
І з’явилась в небі зірочка одна.
Тихо так, що навіть і вітрець не дише,
Вечоріє всюди, все до сну іде.
Людям гарну казку вечір щиро пише,
І веселих звуків вже нема ніде.
Надворі смеркає, вечір, сутеніє,
Скоро вийдуть зорі в темні небеса.
Через трохи темінь все навкруг накриє,
В небі заясніє зоряна краса.