Не знаю, хто той Миколай,
Що дітям щось у снах приносить.
Сьогодні йде війна в наш край
І кожен миру дуже просить.
А Миколай чогось не йде
На фронт, щоб там з людьми стояти.
То ж де господня милість, де?
Чому вмирають там солдати?
А люди моляться святим
В надії, що вже мир настане,
Нема кінця сльозам людським,
Коли та смерть від нас відстане?
Чому в нас стільки скрізь біди?
Чом миру у серцях немає?
Ми молимось святим завжди,
Молитва та небес сягає,
А толку не було й нема.
І ворог лізе невблаганно.
І знову у війні зима,
А ми все молимось старанно.
Коли ж у край наш мир прийде,
Нам жити хочеться у мирі.
Хто зло від люду відведе?
Молитви наші дуже щирі.
Чи, може, вже пора самим
До рук священну зброю брати…
І не молитися святим,
А йти і ворога вбивати.