Чому в нас рідна мова солов’їна?
Бо в ній свій ритм, мелодика й слова…
І чистота, і радість в ній дитинна,
Вона в нас світла, ніжна і жива.
Як промінь сонця зразу після ночі,
Як подих вітру у спекотні дні.
У ній звучать завжди думки пророчі
Й над світом линуть чарівні пісні.
Присутня в ній душа мого народу,
Що жив віками на святій землі.
Що сіяв хліб і мав в душі свободу,
Й летів над світом в волі на крилі.
Тому і мова наша світанкова,
Бо починає день, красу несе.
Вона багата, мила і казкова.
У ній любов, добро й життя усе.
Тому то мова наша солов’їна,
Натхненна, наче пісня солов’я.
Бо в ній душа і рідна Україна.
То ж рідна мова — це любов моя!