Який страшний нам нині світ дістався,
Шалений світ і гальм у нім нема…
Немов із цепу лютий звір зірвався,
Ще стужу й холод додає зима…
А ми лиш люди, що в теплі зростали,
Нам дуже важко через це пройти.
Ми люди, а не роботи зі сталі…
Ми жити мріяли, летіли до мети.
Але війна усе нам зруйнувала,
Хоч для війни й причини не було…
Росія капосна на нас напала,
І сіє в Україні смерть і зло.
Зобов’язалась все ліквідувати:
Народ, країну, мову і пісні…
Бо дуже хоче в світі панувати,
Хоч морок вже несе у дні ясні.
І темінь чорну за собою тягне
Та накриває нею все живе.
І лідерства у цілім світі прагне…
Та задихнеться, в бездну попливе…