Квітує травень. В світі так прекрасно.
Сьогодні мами ждуть у дім гостей.
Хай буде в матерів на серці ясно
І світло від любові їх дітей.

Нехай їм буде хороше, й чудово,
І радісно, як квітам навесні.
Нехай про всіх лунає добре слово
І задушевні їм звучать пісні.

Хай смуток в серці згине до краплини,
А біль пекучий щоб зайти не міг.
Звертаюсь я до кожної людини:
Шануйте, люди, ваших матерів.

І опустіться перед ними на коліна,
Для них ми навіть в старості — дитя,
Бо мати в кожного із нас — єдина,
Дала найбільше в світі нам — життя!

Несіть їй квіти, ніжно усміхніться,
Листи їй шліть, як будете в путі,
І перед Богом й світом покляніться,
Що матір ви не скривдите в житті.

Що прийдете завжди на допомогу
У час тривожний і скорботний час,
Бо ж мати, проводжаючи в дорогу,
Піклується і думає про вас.

Цілуйте ма́тері натрудженії руки,
Цінуйте, люди, ваших матерів,
Щоб на краю останньої розлуки
Пекучий стид сердець не спопелив.

Ідіть і їдьте, поки є до кого,
І шліть листи з далекого путі.
Всі покляніться, люди, перед Богом,
Що матір ви не скривдите в житті.