Щоб вміла, то розмалювала б хату,
Щоб вся була, в метеликах, в пташках…
Щоб сонця, й щастя там було багато,
Й уся цвіла у квітах і листках.

На жаль, не вмію я розмалювати,
Та не біда, я інше щось зроблю.
Я хрестиком умію вишивати,
То ж рушники й серветки простелю.

Ну, а на них — метелики і квіти,
І півні кольорові і пташки.
Троянди чарівні, веселі діти,
Гарненькі бджілки і малі жуки.

Ще пороблю віночки кольорові,
На кожну пору року щось знайду.
Поставлю квіти на вікно чудові,
І друзів в гарну хату приведу,

Щоб подивились на хатину-диво,
Де сонце і краса веде своє.
Бо це приємно, радісно, красиво,
А, головне, що щастя в хаті є.