Щастям переповнена душа.
А спитай чого? Сама не знаю.
І рука береться до вірша,
Бо в душі таке я світло маю,
Наче сонце, рветься із грудей,
Щоб своє тепло комусь віддати.
І промінням лину до дітей,
І мені здається — всім я мати!
Пригорнути хочеться весь світ,
Щоб усіх змирити і зігріти.
Щоб у душах квітнув диво-цвіт,
Щоб в його промінні людям жити