Небо розпогодилось, всюди засиніло,
Між малими хмарками сонце заясніло.
Ніби це й не зимонька, а уже весна…
Лиш не лине парками пісня голосна.
Скрізь трава і квіточки, надворі тепленько,
Та й вітрець замріявся, десь присів тихенько.
І стоїть закохана днина чарівна,
Ніби то і справді надворі весна.
Але це ще зимонька, хоч і не біленька,
Хоч повсюди квіточки, травка зелененька…
Але це ще січень у календарі
І зима насправді в нашому дворі.
І хоч сяє сонечко, надворі тепленько,
До весни не скоро ще, до весни довгенько.
Та радіє пташка, бо кругом тепло.
Є що їсти й пити, скрізь живе зело…
А як далі буде в нас ще ніхто не знає,
Поки в небі синьому ясне сонце сяє.
Щось в природі діється, ніби ожила…
Ще зима подібною зроду не була.