Останні дні серпневі догорають
І літечко у вирій полетить.
Вже ранки холоднішими бувають,
Але це дуже гарна, літня мить.
Та зграями лелеки відлітають
І менші птахи вирушили в путь…
Вони свої гніздечка покидають
І літечко з собою понесуть
У синь небесну й сліду не залишать,
Лиш спогади остануться в серцях.
Вітри услід їм холодом задишуть,
І проведуть їх на небесний шлях,
А там потоки благодатні створять,
Щоб полетіли птахи без проблем.
І заспівають вслід їм, загуторять,
І сумно попрощаються, з жалем…
А самі вернуться, бо їх чекає осінь,
Вона ж господарка усіх вітрів.
А в небі зараз дивовижна просинь,
Ще на деревах лист не пожовтів,
Та зелень вже не та, змінилась
І ніч вже довша, та коротший день.
Це осінь йде, вона не запізнилась,
А тихо почала своїх пісень…