Ще осінь листя не пофарбувала,
І не зняла ще жодного листка.
Вона лише дощі з небес послала,
І підійшла до першого містка,
Але відчутно вже похолоділо
Й роса студена вранці на траві.
А небо від пташок вже опустіло,
І лиш метелики над квітами живі
Й бадьорі, просто пустотливі
Все пурхають над айстрами в саду.
Та білі хмарки в небесах мрійливі
І я розмову з осінню веду.
Радію сонцю й небесам в блакиті,
Метеликам і квітам, дивині…
Хмаркам біленьким і щасливій миті,
Що осінь усміхається мені.
І я щаслива, бо усе це бачу,
Захоплююсь, по осені іду.
Від сонця хвильку я ловлю гарячу,
Милуюсь квітами в своїм саду.