Ще так багато хочеться сказати
І дуже мало пройдено доріг.
А сонце почало уже сідати,
Заходить тихий вечір на поріг…

А ще у безвість хочеться летіти.
До мрій палких, що радістю зовуть…
Бо ніби і не встигла ще пожити,
А роки пролітають і не ждуть…

І їх печать відбилась… Що робити?
Не зітреш зморшок, а з душі печаль…
А хочеться так мудро вік прожити,
Але не встигнеш усього, на жаль…

Бо вже не ті можливості і цілі,
Не та вже сила і душі порив.
І руки не такі уже умілі…
Життя прожито… Ніби і не жив..