Ще так недавно вишеньки цвіли
Чарівні, білі, просто дивовижні.
Над ними ввечері хрущі гули
І аромати розливались ніжні.
Й душа летіла в чисті небеса
Та від краси і радості співала.
Заповнювала серденько краса,
Земля чарівним дивом вигравала.
Та час злетів, неначе мить одна.
Я нині з вишень ягідки збираю…
А всюди ще палахкотить війна
Й коли вже їй кінець ніхто не знає…
А час летить і всіх кудись несе,
Й нічого вже не можна повернути…
Навколо нас міняється усе
Так швидко-швидко, що і не збагнути.
Тому ловіть коротку мить життя,
Красою насолоджуйтесь, радійте.
Втішайтесь, бо не буде вороття…
І сум впускати в серденько не смійте.