Ще тільки січень. Тепло ж, як весною.
І сонечко на небі цілий день.
А пташенята зграйкою смішною
Цвірінькають навкруг своїх пісень.
Трава зелена, квіточки в травичці,
Не зразу зрозумієш, що зима.
Та день короткий по зимовій звичці,
Лише розвиднилось і дня нема.
А на простори наші неозорі
Приходить вечір, наступає тьма.
Ну, а на небі висипають зорі,
Годинник каже, що таки зима.
Ну, а зима кудись пішла на свято
На північ, мабуть, там де холоди.
І витанцьовує з завіями крилато,
Тому й не повертається сюди.
Та все одно вона до нас вернеться,
Бо ж тут роботи — не початий край.
Прийде, погляне, всюди озирнеться…
То ж ти не розслабляйся, а чекай!
То ж прийде час, вона себе покаже,
Засипле снігом, заморозить все.
І білим простирадлом всюди ляже,
І казку нам чарівну принесе.