Осінь завжди красива, жовта і чарівна.
То від туману сива, то від тепла ясна.
Є в ній багато дива — форми і кольори…
То від дощу плаксива, то голубінь згори.
Є в ній щедроти різні, фрукти на всі смаки!
Є і вітри капризні, часто вже й дрижаки.
Але й тепло буває, гарні й погожі дні.
Все ще роса вкриває, є і свої пісні.
Хоч вже пташок немає — сосни шумлять вгорі.
Вітер-маестро грає в лісі аж до зорі.
Листячко щось шепоче і шелестить в гаю,
Нам розказати хоче казку ясну свою.
Осінь — ти чарівниця! Щедрий дарунок душі.
В росах усе іскриться, йти від нас не спіши…