Надворі темна ніч найдовша в році
І сніг із хмари густо випурхає,
А ще біда у нас на кожнім кроці…
Коли війна закінчиться? Хто знає?
А йдуть свята, та радості немає,
Бо як радіти, як весь час тривога?
Рашистська гидь ракетами кидає…
І в нас тепер надія лиш на Бога…
Бо там орда, якій немає краю,
Все лізуть й лізуть. Як їх зупинити?
Що ворог хоче, що він тут шукає?
Чого він не дає нам в мирі жити?
А ворог лізе… Нищить Україну,
Руйнує чарівні міста і села…
І тій орді нема кінця і спину…
Така в нас дійсність. Зовсім невесела.
Що б не робив, а думка не вгаває,
Бо гинуть в Україні наші люди.
Ну, а війна триває і триває…
Що нас чекає? Що там завтра буде?