Неправда, що людина може все.
Хтось може більше, а хтось менше може.
Людину часом в вирій занесе,
Чиєсь життя на сіру хмару схоже.
Висот хтось дуже хоче досягти,
А щоб злетіти, треба крила мати.
Так, треба йти до власної мети,
Боротись вічно, щоб перемагати…
Трудитися і через терни йти,
І голову зарання не схиляти.
І лише той щось може досягти,
Хто про своє майбутнє буде дбати.
Але життя по-своєму веде
І підкидає ребуси предивні.
Когось до краху й бездни приведе,
Комусь підкине почуття чарівні.
Когось чекає успіх на путі,
І слава, й визнання, усі вершини…
Когось біда спіткає у житті,
Хвороба забере життя в людини.
Хтось трудиться, а успіху нема.
Комусь же дуже просто все вдається.
Живе хтось чесно, та усе дарма.
А іншим легко і розбій минеться.
Неправда, що людина може все.
Вона лиш може прагнути вершини,
А от куди нас доля принесе,
До сонечка, чи у якісь глибини…
Ніхто не знає власне майбуття.
Хоч кожен хоче успіху і слави.
В людей таке от нелегке життя,
Такі непередбачувані справи…