Щоб бачити усю красу земну,
Захоплюватись нею, розуміти,
Відчути подих вітру, що війнув,
І пташку голосисту вранці стріти…
Та закохатися в небесну висоту,
У розмаїтті квітів потонути…
Побачити хмаринку золоту,
Земну красу сприйняти і відчути…
То треба серцем бачити усе,
Спостерігати пильно і любити.
І світ тобі в дарунок принесе,
Усе найкраще, щоб щасливо жити:
Всі аромати, сонце, небеса,
Чарівні звуки, дивовижні квіти.
Й тобі відкриється земна краса,
І будеш ти по-справжньому радіти.
Відчуєш щастя — жити на Землі!
Бо все довкіл казкове і прекрасне…
І де б не жив ти: в місті чи в селі,
Життя у тебе буде світле, ясне
Краса, що скрізь оточує тебе,
Дає наснагу, творить справжнє диво:
І ліс, і поле, й небо голубе…
Тож полюби цей світ й живи щасливо.