Яка краса навколо! Скільки дива!
Пташок натхненні линуть голоси…
І я щаслива! Я така щаслива,
Бо йду стежками посеред краси
І цвіту. А весь світ цвіте, буяє
І серце заворожує моє…
Зі світом в унісон й душа співає,
Бо стільки радості і щастя є!
На що не глянеш — неймовірна казка!
Вітрець тепленький аромат несе…
У кожній квітці диво, ніжність, ласка,
Тому і заворожує це все…
І хочеться у синяву злетіти,
Щоб більше ще побачити краси.
І хочеться в добрі і в мирі жити,
На цій землі, між квітів і роси,
Що так блищить чарівно зірочками
Й під сонцем дивовижно виграє.
І пісенька ясна звучить над нами,
А пташечка росу з травички п’є.