От би ті повернути роки, щоб до діток прийти у клас.
Їм назустріч зробити кроки й понесла б хвиля щастя нас…
Подивитися б в їхні очі, що іскринками виграють.
Бо ж до гри вони всі охочі… І стежки тут до знань ведуть.
Розказала б я їм багато, повела б їх у світ казок…
Провела б з дітьми гарне свято, в мріях линули б до зірок…
Роздивлялися б різні квіти, і жучків розмаїтий світ…
Знову підуть до школи діти у казковий свій дивосвіт.
Будуть в зошитах щось писати, поспішати на свій урок,
Будуть добрі книжки читати і летітимуть до зірок.
Ну, а я підійду до школи, помилуюсь на діток всіх…
Час не вернеться вже ніколи… В серці спогади є про них…