Щоб красою щедрою серце напоїть
Щоб щасливим стати — у природу йдіть.
Там себе між квітами й росами знайдіть…
У пташинім щебеті, в свисті вітерцю,
В ароматах-запахах диво чебрецю…
У кульбабках-сонечках, у густій траві,
Де метелик пурхає і жучки живі…
Де кує зозуленька, дятлик стукотить,
З-під верби плакучої джерело струмить.
Де канава з рибками і в’юни гнучкі,
Де цвіркочуть ввечері коники прудкі.
Де тумани стеляться, наче дивина…
Там, де небо зоряне, що немає дна.
Де озерні плеса є, наче небеса…
Йдіть туди, де радісно, де цвіте краса…
І наповніть серденько ласкою й теплом,
Щоб вернути світові цю красу добром…
Щоб нести до кожного щастя і любов,
Будьте більше в полі ви і серед дібров…
Щоб щасливим стати — у природу йдіть,
Щоб красою щедрою серце напоїть…