Чарівний світ і ми у ньому — люди!
У нас бажання і думки свої...
Які ми є, таке й життя в нас буде...
Я хочу, щоб співали солов’ї,
Щоб мирне небо завжди голубіло,
Як жарко, то щоб дощики ішли...
І щоб нічого людям не боліло,
Щоб всі щасливо й радісно жили.
Хтось інший хоче щось своє творити,
Пісні писати чи ростить сади,
Хтось хоче в небі зірочку відкрити,
Собі не хоче й іншим зла й біди...
А другим хтось біди і зла бажає,
Така натура... Так ото й живе...
То бреше всім, то війни починає,
А хтось за течією в світ пливе,
Щоб без напруги, легко, без тривоги,
Щоб лише їсти й пити все було...
Хтось вибирає і круті дороги
Та добрість в світ несе й своє тепло..
Бо в нього серце щире, небайдуже,
Він прагне миру, щастя, доброти...
А в кого в серці холод, просто стужа...
Такі ми є. О, Господи, прости...
І дай нам, Боже, мудрості і сили,
Щоб ми життя, як треба прожили,
В своєму серці доброту носили
Й від того всі щасливими були.