Хороший ранок. Небо голубіє
І сонечко приємно виграє.
А все навколо квітами рясніє
І кожна квітка має щось своє:
Прекрасне, ніжне, чарівне, звабливе…
Що надзвичайно радує серця.
І створює оте казкове диво,
Що й розгадати годі до кінця,
Бо кожен раз щось інше, ще дивніше
Дарує нам з приємністю земля.
Щось зацвіло чарівніше, пишніше,
Чи вкрились кольором одним поля…
То жовте все, мов сонце розлилося,
То біле, мов хмаринка на землі…
А то червоним раптом зайнялося,
Це квітнуть маки радістю в теплі…
Така природа і чудна, й красива,
Щоразу інша й завжди чарівна.
Щодень вона підносить різне диво,
Щоб ми захоплювались і пили до дна
Її красу і кольори чудові,
Й ставали ще багатші, як були.
Хвилини нам дарує світанкові,
Щоб ми завжди у радості жили.