А за віконцем ранок туманіє,
Нарциси жовті дружно зацвіли.
Так тихо-тихо… Вітерець не віє,
Ну, а в душі надії ожили…
Що ми здобудем врешті перемогу
В війні і жити будемо в теплі,
Прогонимо з душі важку тривогу
Та всі нещастя, біди і жалі…
Щоб у серцях сади добра розквітли,
Щоб всі відчули легкість і тепло.
А небо стане мирне, добре й світле…
Тож дай нам, Бог, щоб так усе й було.
Щоб на роботу люди поспішали,
А діти в школу весело ішли.
Щоб більше ми війни уже не знали,
А всі щасливі й радісні були.
Щоб ми чарівні весни зустрічали,
І в душах сонце і любов несли,
А горя й лиха більше вже не знали
І добрими та світлими були!